Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Скибіцька М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Скибіцька М. І. Перспективи інтродукції лікарських та декоративних рослин з родини Lamiaceae у західному лісостепу України [Електронний ресурс] / М. І. Скибіцька, М. Г. Могиляк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.10. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23 | ||
| 2. | 
Хохла М. Дослідження компонентного складу екстракту козлятника лікарського [Електронний ресурс] / М. Хохла, Г. Клевета, М. Лупак, О. Канюка, Я. Чайка, М. Скибіцька, Н. Сибірна // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_9 Методом хромато-мас-спектрометрії досліджено вміст окремих компонентів хлороформної фракції екстракту козлятника лікарського (Galega officinalis | ||
| 3. | 
Хохла М. Р. Вплив препарату, отриманого з екстракту галеги лікарської (Galega officinalis L.) на гематологічні показники периферичної крові щурів за умов експериментального цукрового діабету [Електронний ресурс] / М. Р. Хохла, Г. Я. Клевета, Я. П. Чайка, М. І. Скибіцька, Н. О. Сибірна // Лабораторна діагностика. - 2011. - № 4. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2011_4_8 | ||
| 4. | 
Лупак М. І. Вплив безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського на систему L-аргінін/NO в лейкоцитах периферичної крові щурів за експериментального цукрового діабету 1 типу [Електронний ресурс] / М. І. Лупак, О. П. Канюка, Г. Я. Гачкова, Я. П. Чайка, М. І. Скибіцька, Н. О. Сибірна // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 108-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2014_16_3_25 | ||
| 5. | 
Лупак М. І. Вплив безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського на вміст білків p53 та Bcl-2 у мононуклеарних лейкоцитах периферичної крові щурів за експериментального цукрового діабету 1 типу [Електронний ресурс] / М. І. Лупак, О. П. Канюка, Г. Я. Клевета, Я. П. Чайка, М. І. Скибіцька, Н. О. Сибірна // Український біофармацевтичний журнал. - 2013. - № 4. - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2013_4_63 | ||
| 6. |
Хохла М. Р. Аналіз змін показників кислотного гемолізу еритроцитів щурів за умов експериментального цукрового діабету та введення препарату галеги лікарської (Galega officinalis L.) [Електронний ресурс] / М. Р. Хохла, Г. Я. Клевета, З. В. Соліляк, Я. П. Чайка, М. І. Скибіцька, Н. О. Сибірна // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 4. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_4_7 | ||
| 7. | 
Скибіцька М. Історія вивчення лікарських рослин в Україні [Електронний ресурс] / М. Скибіцька // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Екологічний збірник. - 2014. - Т. 39. - С. 163-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_ek_2014_39_16 | ||
| 8. | 
Лупак М. І. Безалкалоїдна фракція екстракту козлятника лікарського (Galega officinalis L.) попереджає оксидативний стрес в умовах експериментального цукрового діабету [Електронний ресурс] / М. І. Лупак, М. Р. Хохла, Г. Я. Гачкова, О. П. Канюка, Н. І. Климишин, Я. П. Чайка, М. І. Скибіцька, Н. О. Сибірна // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2015. - Vol. 87, № 4. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2015_87_4_13 Досліджено вплив безалкалоїдної фракції екстракту козлятника лікарського (Galega officinalis L.) на процес утворення активних форм оксигену та стан про- та антиоксидантної рівноваги в крові щурів за умов експериментального цукрового діабету. Встановлено, що безалкалоїдна фракція екстракту козлятника лікарського попереджає розвиток оксидативного стресу в щурів за стрептозотоцинового діабету, забезпечуючи мобілізацію антиоксидантних механізмів захисту системи крові. У разі введення цього екстракту тваринам із досліджуваною патологією відбувається зниження рівня генерації активних форм оксигену в лейкоцитах, пригнічується процес окисної модифікації протеїнів і ліпідів, а активність ключових ензимів антиоксидантної системи захисту (супероксиддисмутаза, каталаза та глутатіонпероксидаза) в периферичній крові щурів підвищується. Встановлений біологічний ефект можна пояснити наявністю в складі екстракту біологічно активних речовин з антиоксидантними властивостями (фітолу та флавоноїдів). | ||
| 9. | 
Лишак М. І. Pезультати інтродукції субтропічних рослин у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету ім. І. Франка [Електронний ресурс] / М. І. Лишак, М. І. Скибіцька // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 3-4. - С. 29-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_3-4_21 | ||
| 10. | 
Яворська Н. Й. Культура коренів Gentiana cruciata L. in vitro [Електронний ресурс] / Н. Й. Яворська, Н. М. Воробець, М. І. Скибіцька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2018. - № 3-4. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2018_3-4_7 | ||
| 11. | 
Мига М. М. Дослідження фенольних сполук листя нефармакопейних видів роду Salvia флори України [Електронний ресурс] / М. М. Мига, О. М. Кошовий, Т. В. Ільїна, Н. В. Бородіна, М. І. Скибіцька // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 3. - С. 291-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_3_12 Пошук нових джерел біологічно активних речовин фенольної природи є актуальним завданням сучасної фармацевтичної галузі для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення нових лікарських засобів на їхній основі. Мета роботи - вивчення складу фенольних сполук трьох нефармакопейних видів роду Шавлія: S. grandiflora, S. pratensis і S. verticillata - порівняно з S. officinalis для встановлення перспективності використання у фармацевтичній, медичній практиці. Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук виконали методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Кількісне визначення фенольних сполук також здійснили спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Evolution 60S (США) за відповідної довжини хвилі. Ідентифікували та визначили кількісний вміст 17 речовин фенольної природи в листі представників роду Salvia: 6 речовин флавоноїдної природи, 3 гідроксикоричні кислоти та 8 похідних кавової кислоти. Встановили, що найбільший вміст похідних гідроксикоричних кислот характерний для листя S. grandiflora (4,49 мг/г, що на 357,62 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis - 1,26 мг/г), найбільший вміст сполук флавоноїдної природи характерний для листя S. verticillata (7,70 мг/г, що на 57,46 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis - 4,89 мг/г) і найбільший вміст суми фенольних сполук характерний для листя S. verticillata (9,50 мг/г, що на 37,18 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis - 6,92 мг/г). Висновки: методом високоефективної рідинної хроматографії та спектрофотометричним методом встановили, що найбільший вміст суми флавоноїдів характерний для листя S. verticillata, гідроксикоричних кислот - S. grandiflora. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata. Це вказує на перспективність використання досліджуваних нефармакопейних представників роду Salvia флори України як джерел фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення на їхній основі нових лікарських засобів.Пошук нових джерел біологічно активних речовин фенольної природи є актуальним завданням сучасної фармацевтичної галузі для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення нових лікарських засобів на їхній основі. Мета роботи - вивчення складу фенольних сполук трьох нефармакопейних видів роду Шавлія: S. grandiflora, S. pratensis і S. verticillata - порівняно з S. officinalis для встановлення перспективності використання у фармацевтичній, медичній практиці. Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук виконали методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Кількісне визначення фенольних сполук також здійснили спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Evolution 60S (США) за відповідної довжини хвилі. Ідентифікували та визначили кількісний вміст 17 речовин фенольної природи в листі представників роду Salvia: 6 речовин флавоноїдної природи, 3 гідроксикоричні кислоти та 8 похідних кавової кислоти. Встановили, що найбільший вміст похідних гідроксикоричних кислот характерний для листя S. grandiflora (4,49 мг/г, що на 357,62 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis - 1,26 мг/г), найбільший вміст сполук флавоноїдної природи характерний для листя S. verticillata (7,70 мг/г, що на 57,46 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis - 4,89 мг/г) і найбільший вміст суми фенольних сполук характерний для листя S. verticillata (9,50 мг/г, що на 37,18 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis - 6,92 мг/г). Висновки: методом високоефективної рідинної хроматографії та спектрофотометричним методом встановили, що найбільший вміст суми флавоноїдів характерний для листя S. verticillata, гідроксикоричних кислот - S. grandiflora. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata. Це вказує на перспективність використання досліджуваних нефармакопейних представників роду Salvia флори України як джерел фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення на їхній основі нових лікарських засобів. | ||
| 12. | 
Могиляк М. Г. Інтродукційне вивчення Dianthus cruentus griseb. та D. Knappii (pant.) Aschers. et kanitz ex borb. (Ceryophyllaceae) [Електронний ресурс] / М. Г. Могиляк, М. І. Скибіцька // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2012. - Т. 14. - С. 174-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2012_14_39 | ||
| 13. | 
Волочай В. І. Особливості зростання іван-чаю вузьколистого (Epilobium angustifolium L.) у природних популяціях на території України [Електронний ресурс] / В. І. Волочай, В. Г. Десенко, О. І. Чабовська, Н. Б. Клімович, А. В. Козурак, М. І. Скибіцька, Н. І. Джуренко, С. О. Четверня, В. Г. Скляр, О. О. Михайленко // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 166-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_19 Epilobium angustifolium L., іван-чай вузьколистий - широко розповсюджений на території України вид багаторічних трав'яних рослин з родини онагрових (Onagraceae Juss.), сировина якого традиційно використовується в медицині за достатньо чималим переліком показань. З метою визначення перспективних регіонів України для введення в культуру Е. angustifolium L. було проведено аналіз складу грунту та порівняння кліматичних умов зростання семи природних популяцій з різних областей Україні. Для дослідження агрохімічних показників проби грунту відбирали згідно з ДСТУ 4287:2004. Вміст гумусу ти рухомого фосфору визначали фотометричними методами згідно із ДСТУ 4289:2004 та ДСТУ 4115-20002 відповідно. Вміст обмінного калію визначали методом полуменевої (фотометрії за Чиріковим за ДСТУ 4115-2002; кислотність зразків - інструментальним методом згідно із ДСТУ ISO 10390-2001; вміст азоту, що легко гідролізується за Корнфілдом. Усі вимірювання проводили згідно із ДСТУ ISO 10012:2005. Опис кліматичних умов проводили згідно із даними Українського гідрометеорологічного центру. Результати дослідження умов зростання іван-чаю вузьколистого у природних популяціях на території України показали, що він росте на грунтах з середнім і високим рівнями гумусу (2,45 - 6,3 %), здатний адаптуватися до грунтів різної кислотності, з дуже низьким вмістом фосфору та азоту. Однак спостерігалася чутливість виду до рівня калію в субстраті. Тільки в одному зразку грунту вміст К | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |